«Я народилася на Яворнику»: спогади доньки першого керуючого туристичним притулком

085f9805

Гора Яворник – це місце, де сплелися воєдино тишина і величний ліс , це місце єднання з природою,тут відпочиває і оновлюється людська душа.

Туристичний притулок «Яворник»,розташований на висоті быльше 900 м, уже десятки років вважається легендарним місцем відпочинку туристів.

Він має свою історію , і його добре знають далеко за межами нашої країни бувалі мандрівники. Стіни притулку з 40-их років є свідками різних подій, їм відомі таємниці, про які ми і не здогадуємося.

Олена (Ілона) Шелепець,мешканка Великого Березного, народжена у стінах туристичноого притулку у 1940 році.Вона була першою дитиною у родині Шелепця Євгенія Юрійовича,який працював лісником, жив тут і управляв притулком.У той час «Яворник» називали туристичною базою.

Як згадує п.Ілона, батько був першим керуючим у притулку, і господарював у ньому з 1938 року по 1944 рік. Батько з матір′ю зустрічали гостей, опікувалися ними, забезпечували усім необхідним, готували їжу та напої.Про це свідчить і збережений родиною журнал обліку та реєстрації туристів, які відвідували притулок у 1940-1944 рр.

Цікавими світлинами поділилася з нами п. Ілона.Є фото,датовані 1938 р.,на яких бачимо Шелепця Єнева з групою туристів.Він зустрічав їх щоразу у Великому Березному і возом доправляв до Яворника.

Є унікальні фото оглядової дерев′яної вишки, яка знаходилася на горі орієнтовно з 30-х років.Туристи мали змогу споглядати не тільки панораму Карпат, але і милуватися Високими Татрами .

На світлинах 1940р.бачимо зимові краєвиди Яворника та лижників. Унікальні фото косарів із Мочарі.

Цікавими є спогади п.Ілони Шелепець про природу Яворника.Хоч прожила родина у туристичному притулку тільки 5 років, та вона пам′ятає луки і молоді ліси, кожне дерево по дорозі до гори,потічки та стежини,які вели до бази.

Але найбільше маленькій тоді дівчинці запам′яталася війна.Кілька разів у своїх спогадах вона поверталася у 1944 рік.Коли батька хотіли розстріляти,коли мама переховувалася кілька днів у лісі, коли горіли у Березному казарми ,а вона споглядала це із вікна притулку…

Туристичний притулок «Яворник» зберіг свої кам′яні стіни. П.Ілона з хвилюванням підходила до місця, де народилася.Тут її зустріли два красені-буки,які росли разом із нею.За свої більше як 80 років вони бачили багато:як у 1945 році родину Шелепців змусили покинути притулок,як розкрадали будинок, як занепадав тут пішохідний туризм, і як поволі у останні роки почав відроджуватися Яворник.Радіє п.Ілона, що не постраждали буки від пожежі у 2015 році, а дочекалися реконструкції притулку.

Кожен куточок рідної колись домівки обійшла п.Ілона.Згадала все: і матір, і батька, і братів ,і сестер, яких уже втратила.Всього у родині було семеро дітей.А у притулку їх народилося троє- Ілона, сестра і брат.Вона була найстаршою.Із пам′яті виринули щасливі дитячі роки,проведені тут.Розповіла жінка про кожну із кімнат,порівняла,показала тодішнє розташування меблів. Згадувала- і приємні спогади освітлювали її обличчя.Зі сльозами на очах підійшла до вікна другого поверху,з якого виглядала 75 років тому. Вдивлялася у далечінь і розповідала-розповідала про Яворник…

Ц ікавою і пізнавальною була зустріч із Ілоною Шелепець. Бажаємо п. Ілоні ще довгих років життя і ще не раз прийти до місця, де вона народилася,загадати дитинство і почерпнути тут життєвої сили,наснаги.

Багато нового ми почули під час розмови.І переконалися, що Явірник для нас є маловідомим.Ми щоразу відкриваємо нові сторінки його історії. Він манить нас не тільки своєю незрівнянною природою,неповторною атмосферою, але і загадковою таємничістю.

Тетяна Гопко

http://bereznyj.com.ua/news/606-ja-narodylasja-na-javornyku-spogady-donky-pershogo-keruyuchogo-turystychnym-prytulkom.html

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*