Захищати недоторканність своєї землі – обов’язок кожного свідомого громадянина.

22450431_298323993987087_1703080466_o

Захищати недоторканність своєї землі – обов’язок кожного свідомого громадянина. Ось уже третій рік на передовій на Сході України наші хлопці виявляють мужність, благородство та хоробрість. Чимало серед них і добровольців. Наш земляк Владислав Пугінський – із їхнього числа. Про рішення йти в АТО, враження, відчуття, ідею створення Спілки – з перших уст.

  • З кінця 2013 року українці борються за свою державу: від мирних акцій до воєнних дій. Події ці впливають на кожного, однак не кожен самовільно вирішується «кинутися» в АТОвський котлован. Що ж Вас спонукало йти в АТО?
  • У 2004 році, пам’ятає багато хто, на майдані Незалежності уже відбувалася Помаранчева революція. Був і я тоді там. Усім відомі «наслідки» того виявлення свідомості і волі народу. Тому коли у 2013 році розпочався Майдан, чесно, не йняв віри у те, що там відбувалося через елементарне розчарування у владі. Та події на Грушевській, Інститутській (фактично там почалася війна) змінили думку. Чесно, не міг собі пробачити, що мене там не було. Тому, коли уже на Донбасі був центр війни, вирішив виконати свій громадянський обов’язок – пішов у військкомат як доброволець (червень 2014), оскільки не потрапляв під мобілізацію, бо не служив в армії. Добився свого завдяки наполегливості, сильному бажанню. Та і стан, який був у державі, «сприяв» тому, що кожен доброволець мав ціну. Потрапляю у Закарпатський батальйон територіальної оборони. Потім стало зрозуміло, що цей батальйон у зону АТО від’їжджати не планує. Ми вирішили написати колективний лист- звернення (від 26.08.2014) до міністра оборони та губернатора Закарпатської області Лунченка В.В.. Під цим листом підписалися 27 добровольців (із Великоберезнянського району – троє: Бабич Руслан, Омелян Веселовський і я). І 01 вересня 2014 року ми заїхали в зону АТО у складі 24-ї Яворівської бригади. Оскільки дехто із зазначених у листі не поїхав, додалися інші хлопці, й нас усього було 29 осіб. Усі потрапили у 6 роту 2  батальйону. Увесь період перебували у Луганській області: 31-й, 29-й блокпости, висота Конвалія, с. Кримське, Трьохізбєнка, під м.Щастя, Новоайдарський район тощо. Весь час перебували на передовій, перед нами був лише ворог. За час перебування в АТО (а ми були там до літа 2015 року) мали разову двотижневу ротацію. Дякувати Богу,  усі 29 повернулися додому живими.
  • Як воювалося? Що вражало?
  • Боєприпасів було достатньо, щоб стримати ворога. Завдяки всім тим, що воювали у 2014/2015 рр., путінська армія отримала гідну відсіч і мала набагато більші втрати. На той час на передовій перебували тільки добровольці та мобілізовані, які справді прагнули захищати Україну. І думки, і гадки не було, аби віддати наші землі ворогові. Щодня чекали наказ про наступ. Можу з упевненістю сказати, що воював там справжній «цвіт нації» – ті люди,  що хотіли воювати і готові були покласти життя за вільну Україну. Там побачив, що таке справжня дружба й братерство. Усі ділилися й останнім ковтком води, і шматком хліба. Там ти впевнений у побратимові, впевнений, що  він тебе прикриє (а не так, як політики наші, готові з’їсти один одного).
  • Як виникла ідея створення спілки?
  • Після повернення додому патріоти по всій Україні зрозуміли, що вони нікому не потрібні. Їхні права ігноруються. Почали вони об’єднуватися у громадські організації, аби відстоювати свої інтереси. У Великому Березному теж було вирішено створити спілку, яка тісно співпрацюватиме з усіма закарпатськими громадськими організаціями. Засновниками її стали Руслан Бабич, Омелян Веселовський, Артем Баран і я. Зараз Спілка налічує у своєму складі 68 осіб. 26 червня шляхом проведення колективних зборів головою Спілки було обрано мене.
  • Чим займається Спілка?
  • Вирішення нагальних проблем учасників бойових дій, юридичних та економічних питань, захисту політичних, економічних, соціальних прав, надання оздоровчої, медичної, психологічної, моральної та матеріальної допомоги, у тому числі і для сприяння вирішенню житлових проблем членам організації, сім’ям загиблих. Ми маємо право здійснювати тиск на владу, щоб виконували свої обов’язки перед сім’ями загиблих та учасників війни на Сході України. Одна з провідних цілей – військово-патріотичне виховання молоді. Ми проводимо різні вишколи, спортивні змагання та екскурсії (зокрема, у м.Київ на алею Небесної Сотні). У червні 2017 року Спілка долучилася до проведення обласного етапу Всеукраїнської військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»): перебували із переможцями району (команда Малоберезнянської ЗОШ) на триденних змаганннях. За гідний виступ на обласному етапі Спілка нагородила команду путівкою до десятиденного військово-патріотичного табору на Іршавщині. Зусиллями учасників Спілки і в рамках Програми військово-патріотичного виховання молоді було встановлено спортивний майданчик на подвір’ї однієї із п’ятиповерхівок селища. 03 жовтня 2017 року ми їздили в зону АТО до наших земляків. Поїздка була приурочена до Дня захисника України. Привезли їм необхідні речі. До організації поїздки долучилися й учні Великоберезнянської гімназії та ЗОШ І-ІІІ ступенів: передали свої вітання й побажання воїнам. Із нагоди свята захисника України 10 ветеранів російсько-української війни отримали повні комплекти необхідної військової амуніції для підтримки ветеранського руху в районі.
  • Ваші плани.
  • Селищна рада пообіцяла зробити алею героїв Небесної Сотні (у провулку між вул.Шевченка і Загородньою), і ми всіляко намагатимемося, щоб ця обіцянка була виконана у поточному році. У наших планах – зробити у парку біля фонтана пам’ятник воїнові АТО. Хотілося б реалізувати ідею створення на території Великоберезнянського району військово-патріотичного дитячого літнього табору. Співпрацюємо з депутатами та чиновниками всіх рівнів, а також із місцевими бізнесменами. Позитивно,  що майже всі йдуть назустріч, бо розуміють важливість цього питання.
  • Декілька слів з нагоди свята, адже 14 жовтня – День захисника України.
  • Хотілося б, аби війна на Сході України нарешті закінчилася, причому нашою перемогою. Люди мають пам’ятати тих, хто взяв зброю до рук і пішов на передову у важкі й переломні моменти для країни, а не тих, хто з патріотичними гаслами «рвався» до «бюджетного корита». Упевнений, що ті хлопці, які зараз там воюють, у подальшому захищатимуть лише свою родину. Бажаю їм від імені Спілки мужності їм, сили внутрішньої, рішучості, незламності духу.
  • Дякую. І Вас зі святом, успіху й наснаги в реалізації задумів.  17474799_206634459822708_1003057159_n 22450660_298324433987043_912549368_o 20106869_262767910876029_261991601_o 22450431_298323993987087_1703080466_o 22403894_298324057320414_125034265_o 17474426_206634543156033_695476643_o

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*