ПОДІЇ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА ТЕРИТОРІЇ ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНЩИНИ

ПОДІЇ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА ТЕРИТОРІЇ ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНЩИНИ

       Ужоцький перевал – стратегічно важливий військовий рубіж

У воєнній історії Закарпаття вирізняється Великоберезнянщина, що розташована на межі Галичини і Закарпаття. В силу такого географічного розташування крайня точка краю – Ужоцький перевал – була і адміністративним кордоном, і стратегічно важливим з військової точки зору рубежем. Тому саме тут в різний час відбувалися інтенсивні воєнні дії. Перевал, який знаходиться на висоті 889 м н.р.м., є вододілом басейнів Вісли, Дунаю та Дністра.

11 10

У часи середньовіччя тут проходив торговий шлях з Київської Русі до країн Дунайського басейну.

У 1779-1800 та 1805-1807 рр. перевалом пройшли російські війська під командуванням О.Суворова і М.Кутузова.

За конфігурацією річки Уж  було вибудовано залізницю та шляхи. В районі перевалу прокладено 14 залізничних тунелів. Цей відрізок залізниці справедливо вважають найцікавішим і наймальовничішим залізничним серпантином в Україні.

9Віадук на Ужку

8 7

Краєвиди Ужоцького перевалу часів Першої світової війни на листівках того часу

    Стратегічно важлива залізнична магістраль, що 1872 році була введена в експлуатацію, сполучала Будапешт зі Східною Галичиною. В той час перевал був адміністративним кордоном Угорщини та Галичини в складі Австро-Угорщини. Після Першої світової війни на перевалі розташувався чехословацько-польський кордон. Після анексії Угорщиною території тодішньої Підкарпатської Русі тут було засновано новий угорсько-польський кордон. З вересня 1939 року до червня 1941 року перевал став угорсько-радянським кордоном. За перевал тривали важкі бої під час Другої світової війни. Угорсько- німецькі війська укріпили кордон на перевалі, побудувавши «Лінію Арпада» – глибокоешеловану систему оборонних укріплень, довготривалих фортифікаційних споруд і протитанкових перешкод. В 1944 році захоплення перевалу відіграло важливу роль для 1-ої гвардійської армії у складі 4-го Українського фронту для обходу лінії Арпада, що впродовж 18 днів штурмувала цю ділянку без підтримки артилерії, оскільки вона не змогла подолати місцеві підйоми.Таким чином, Ужоцький перевал, займаючи до середини ХХ століття статус кордону, у воєнно-політичних планах межуючих держав отримав важливе стратегічне значення.

        Ужоцький перевал став самим західним рубежем, що досягла в Карпатах російська армія в результаті наступу вглиб території Австро-Угорської імперії у 1914-1915 роках.

6

І де та «моя Австрія» Поштівка-агітка часів Першої світової війни

Територія Великоберезнянщини згадується в романі Ярослава Гашека про бравого солдата Швейка. Швейків батальйон у червні 1915 року, не поспішаючи, пересувався залізницею від Чеські Будейовіце через Відень, Будапешт, Мішкольц, Шаторолйоуйгей, Гуменне, Меджилабірці, Лупківський перевал, Сянок. Через помилку в штабі бригади Швейк мав шанс побачити людей та місцевість у межах сучасного Закарпаття. Шифрованими телеграмами 7-й маршовий батальйон 91-го Будейовицького піхотного полку спочатку відправляли з Лупківського перевалу на Шаторолйоуйгей–Чоп– Ужгород–Малий Березний–Ужок. Потім наказали їхати через Мукачево на Стрий. Та виявилося, що штабісти помилилися шифрами батальйонів. Отож Пряшівщиною Швейк потрапив у місто Сянок. Наведу фрагмент твору: «В такій дивній і ще не звичній атмосфері батальйон відпочивав по обіді у вагонах, а капітан Саґнер з батальйонним ад’ютантом ніяк не могли умовитися за допомогою шифрованих телеграм з базою бригади, куди далі має прямувати батальйон. Депеші були настільки невиразні, що з них можна було тільки зрозуміти, нібито ешелонові зовсім не належало їхати на Лупківський перевал, а треба було рухатись зовсім в іншому напрямі від Нового Міста під Шятором, бо в телеграмах згадувалися міста Чоп–Унгвар–Кіш–Березна–Ужок. Через десять хвилин виявилося, що там у бригаді штабний офіцер – якийсь бовдур: надсилає шифроване запитання, чи це говорить восьмий маршбатальйон сімдесят п’ятого полку (військовий шифр Г-3). Бригадного бовдура дуже здивувала відповідь, що йдеться про сьомий маршовий батальйон дев’яносто першого полку, який запитує, хто дав наказ їхати через Мукачів по воєнній залізниці на Стрий, тоді як їхній маршрут через Лупківський перевал на Санок до Галичини. Бовдур страшенно дивується, що йому телеграфують із Лупківського перевалу, і посилає шифровку: «Маршрут не змінений, на Лупківський перевал – Санок, до дальших наказів». Після повернення капітана Саґнера в штабному вагоні розгортаються дебати про безладдя і чути певні натяки, мовляв, коли б не було німців з рейху, уся східна військова група була б як без голови».

         Військові дії на Ужоцькому перевалі

      25 вересня 1914 року року Російські царські війська перейшли через Ужоцький перевал і вступили на територію Угорщини. Перший російський прорив на Закарпаття, що відбувся між 24 вересня та 22 жовтня 1914 р., викликав сильний переполох у Відні та Будапешті. Під тиском масової паніки частина мешканців Ужгорода виїхала у внутрішні регіони Австро-Угорщини.  За дорученням цісаря Франца-Йосифа прем’єр-міністр Угорщини граф Іштван Тісо і міністр сільського господарства Імре Гіллань 23-28 жовтня 1914 р. особисто вивчали на Закарпатті економічні, політичні, соціально-медичні наслідки, спричинені російськими нападниками. Раніше Ужгород не відвідував жоден державний діяч такого рангу. Маршрут прем’єра включав також села Перечин, Великий Березний, Кострино, Ставне.  Звістка про російський прорив в напрямку Альфельду (угорської рівнини) викликала занепокоєння у правлячих колах Угорщини. Про це свідчить лист міністра закордонних справ дуалістичної монархії до начальника генерального штабу австро-угорських військ від 22 вересня, я якому дипломат цікавиться, коли слід очікувати наступу росіян на Будапешт та Відень, адже для евакуації столиць необхідно 14 днів.

         Бої на Ужоцькому перевалі  були особливо запеклими. З тактичної точки зору, найбільш важливим був наступ саме в напрямку Ужоцького перевалу, адже із його захопленням російські війська створювали безпосередню загрозу для флангу та тилу другої австро-угорської армії. Угорська історіографія стратегічним завданням російського військового наступу вказує вихід до Альфельду та його захоплення. Зокрема, згідно свідчення учасника подій та військового історика Йожефа Домборі, росіяни бажали здійснити прорив через Карпати в напрямку перевалів Дукля та Ужок навіть ціною великих втрат з метою виходу до угорської рівнини. При розробці операцій на 1915 р. у російській Ставці Верховного головнокомандування  головнокомандувач Південно-Західним фронтом генерал М. Іванов та його начальник штабу М. Алексєєв висловили точку зору, що в інтересах Росії необхідно спочатку завершити розгром австро-угорської армії та вивести Австро-Угорщину з війни, а потім зосередити всі зусилля проти Німеччини. На їхню думку, шлях на Берлін пролягав не через Східну Прусію, а через Відень. Тому слід було  наступати на південно-західному напряму, прорватися через Карпати, щоб вторгнутися в Угорщину. Однак, генерал Брусилов у своїх споминах свідчить зовсім про інше: «Відтак, як проти 8 армії діяв набагато більш сильний супротивник і мови не могло бути про те, щоб вийти до угорської рівнини. Я тільки удавав те, що хочу прорватись через Карпати. Насправді ж намагався скувати цим якомога більше ворожих сил і таким чином не дати можливості супротивнику перегрупувати свої частини».

     Восени-взимку 1914-1915 років Ужоцький перевал став ареною жорстоких кровопролитних боїв. Місцевість кілька разів переходила з рук в руки. Уперше росіяни взяли перевал 24 вересня 1914 р. Австро-угорці зупинили наступ південніше села Жорнава і 5 жовтня на півтора місяця витіснили нападників за перевал .

5Австрійські солдати на Ужоцькому перевалі

     17 листопада 1914-го російські війська знову його завоювали і дійшли до села Загорб. У наступні дні австро-угорська армія здійснювала атаки для відвоювання перевалу. Це їй вдалося 3 грудня 1914 року, але лише  на якихось 20 годин. Австро-угорці знову заволоділи перевалом у перший день католицького Різдва 1914 р. Завдяки атаці 25 грудня 1914 року австро-угорським військам вдалося заволодіти перевалом. Тиждень вони утримували  його у своїх руках, оскільки 1 січня 1915 р. російські війська знову захопили Ужоцький перевал і підійшли майже до с.Забродь. А вже 26 січня австро-угорська армія  відбила перевал.

4Полковник російської армії А.Є. Снесарев з жеребцем Ужок, названим так в честь взяття його підрозділом перевалу Ужок. 1916 год.

3Полковник російської армії А.Є. Снесарев в господарстві ужоцьких селян

      Затяжні бої тривали навесні 1915 року. Російські війська перейшли Карпатський гребінь і бої перемістились до долини Стужиці та перевалу Бескид біля Лубні. Фронт у квітні-травні 1915 року встановився на лінії с. Збой (Словаччина)–хребет Стінка–с.Стужиця. Тоді ж відбувалися  бої за стратегічно важливу вершину – гору Черемху (1133 м над рівнем моря), що розташована неподалік села Загорб. Російські війська внаслідок стрімкого наступу завоювали цю висоту і тримали тут тривалу оборону. З австрійського боку тут діяли спеціальні австрійські і німецькі гірські дивізії, які непогано постачалися. Росіяни ж виявилися тут у скрутному становищі. Вже наприкінці 1914 р. продовольче постачання стало дуже слабким, боєприпаси ж практично не поповнювалися. Економічно Росія з її казнокрадами програла війну вже тоді. У момент виходу до Ужоцького перевалу на кожну гармату припадало по 200 снарядів. З цим ще можна було б дійти до Ужгорода, а там – просто здатися, бо далі воювати було б нічим .

      Оборону на Ужоцькому перевалі разом з австро-угорськими і німецькими військами тут тримали перебазовані зі Львова до Страбичова Українські січові стрільці. В Карпатах, у боях за Ужоцький перевал восени 1914 року, вояки легіону отримали своє перше бойове хрещення. Тут проти них вела наступ дивізія кубанських козаків.

         Австро-угорські війська утримували Ужоцький перевал аж до прориву фронту 11-ю німецькою армією фельдмаршала Макензена у Горлиці, що у Польщі, 5 травня 1915 року, внаслідок якого російські війська відступили із значної території Галичини.

Гора Черемха

         Під горою Черемха розкинулися села Лубня, Ставне, Загорб, Стужиця. Сім місяців, у жовтні 1914 – квітні 1915 рр., гора Черемха була ареною боїв. За цю гору особливо запеклі бої тривали протягом квітня 1915 р., коли російські армії – 8-ма Брусилова та 11-та Щербачова – прагнули захопити долину річки Уж. Біля Черемхи полягли майже 700 австро-угорських і російських вояків.  Усього в лісах довкола Черемхи загинули від 2,5 до 3 тис. воїнів австро-угорських і російських частин, німецького Бескидського корпусу генерала від кавалерії Георга фон дер Марвіца, що входив до Південної армії генерала від інфантерії (піхоти) Александера фон Лінзінгена, що прибула на Закарпаття в січні 1915 року .

2

1   За словами істориків, взимку 1915 року, бійцям протиборчих сторін довелося вступити в нерівну сутичку з природою. Зима в ті роки була надзвичайно суворою: 6-метровий шар снігу в улоговинах, 4-метровий на рівнині – знерухомив, а потім і згубив піхоту, назавжди поховавши солдатів у своєму полоні. Тих, хто не помер від холоду та обморожень, спіткала не менш болісна смерть – голодна. Неймовірні морози та шквальні пориви вітру не залишали шансів нещасним бійцям. На порятунок вже не було надії. Стомлені і знесилені солдати просто не могли вести вогонь по ворожих позиціях. Про підтримку артилерії, зрозуміло, вже не було й мови – спробуй доставити гармату на висоту 1300 метрів крізь такі сніги.

      Тут, на горі Черемха між Стужицьким і Лубнянським перевалами, знаходиться один із наймасовіших і найвище розташованих некрополів часів Великої війни на території України.

     Отже, Ужоцький перевал був одним із стратегічних об’єктів у військових планах Росії та Австро-Угорщини. Специфіка перебігу військових дій на Ужоцькому перевалі пояснюється тезою французького воєнного теоретика Ф.Кюльмана: «У гірській війні бойові дії точаться за перевали, через які проходять усі можливі шляхи і важливі комунікації. Вирішальна роль у цій боротьбі належить захопленню ключових висот, які панують у місцевості та є основою у продовженні просування військ уперед. Військові фахівці вважають, що «широкий огляд, який відкривається з вершин і дає можливість спостерігати великий простір, має величезне значення для пункту керівництва боєм… Внаслідок захоплення хребтів у розпорядження того, хто наступає, перейдуть і долини. Якщо наступаючий не володіє висотами, розташованих над долинами, то наступ, здійснюваний долиною, приречений на невдачу». Бойові дії на Ужоцькому перевалі вилитися у фронтальні виснажливі протистояння. Оскільки російська сторона намагалася прорватися вперед, а австро-угорці – вистояти. Загалом битва за Карпати показала невідповідність передвоєнних теоретичних уявлень російської воєнної думки дійсним умовам ведення бойових дій у гірсько-лісистій місцевості та їх реальному характеру. Російське командування наступало заради досягнення привабливої, але нездійсненної цілі – виходу на Угорську рівнину і кидка до Будапешта. Нездійсненної, оскільки передові дивізії 8-ої ар мії на початку австро-німецького наступу практично форсували Карпати, але боєприпасів у росіян майже не залишалося, тоді як їх противник мав боєприпаси у достатньої кількості.

Владислав Ладані для Березний24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Офіцинський Р. Сто років тому розпочалася Перша світова війна[Електронний ресурс].-Режим доступу: http://nz.uz.ua/news/100-rokiv-tomu-rozpochalasya-persha-svitova-viyna. – Назва з титул.екрана
  2. Гашек Я. Пригоди бравого солдата Швейка.- К.: Видавництво художньої літератури «Дніпро»,1983. – 365 с.;
  3. Хроніка Закарпаття 1867-2010. – Ужг.: Видавництво УжНУ «Говерла», 2011.-312с;
  4. Фатула Ю., Туряниця Ю.Перша світова війна на теренах Закарпаття. [Електронний ресурс].-Режим доступу: –http://incognita.day.kiev.ua/persha-svitova-vijna-na-terenax-zakarpattya.html. – Назва з титул.екрана
  5. Тутушка А. М. Вплив російських військових наступів 1914 року у Карпатах на політику щодо національностей в північно-східних комітатах Угорського королівства.- Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип., 1 (30), 2013. [Електронний ресурс].-Режим доступу: file:///C:/Users/Osvita/Downloads/Nvuuist_2013_1_14.pdf. – Назва з титул.екрана
  6. Офіцинський Р. Сто років тому розпочалася Перша світова війна[Електронний ресурс].-Режим доступу: http://nz.uz.ua/news/100-rokiv-tomu-rozpochalasya-persha-svitova-viyna. – Назва з титул.екрана
  7. Федака С. Закарпаття у Першій світовій війні і повоєнній революції[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://закарпаття.net /rubrics/historical-discourse/6517-zakarpattya-u-pershy-svtovy-vyn-povoyenny -revolyucyi.html. – Назва з титул.екрана
  8. Офіцинський Р. Закарпаття 100 років тому: «око фронту» і чоботи для поляків[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uzhgorod.net.ua /news/66144
  9. Історія України ( 1914-1939 рр.), 10 клас[Електронний ресурс].-Режим доступу http://ukrmap.su/uk-uh10/1351.html.–   Назва з титул.екрана
  10. Офіцинський Р.Закарпаття в Першій світовій війні та неоімперська московська пропаганда [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://clipnews.info/newstopic.htm?id=81790. – Назва з титул.екрана
  11. Яровий В.Г., Черник П.П. Карпатська операція 1914-1915 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/ vornka/38/3353-karpatska-operaciya-1914-1915-rr-analiz-bojovix-dij-ta-%D1 %97x-vplivu-na-podalshij-rozvitok-voyennogo-mistectva.html1915-rr-analiz-bojovix-dij-ta-%D1%97x-vplivu-na-podalshij-rozvitok-voyennogo-mistectva. html

Один коментар

  • Пащенко, Загреб

    Дуже добре, що Ви написали, про це мало знають. Хорвати теж були там, цього літа, червень, 2018 поставили меморіальну плиту біля хреста на Ужоцькому перевалі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*